?

Log in

No account? Create an account
05 листопада 2010 @ 16:25
 Раніше було викладено першу частину. Другу було написано вже давно, проте як завжди, було влом викладати. Тож заре викладаю.

прочитатиCollapse )
 
 
16 січня 2010 @ 11:37
вірш білоруської поетки Тані Скаринкіної skarynkina:

МЫ НЕЛОВКО ПЫТАЕМСЯ ВЫЖИТЬ
Мы неловко пытаемся выжить
с помощью книжек или кино
глянуть со стороны
это просто смешно
и очень редко красиво

так было к примеру недавно
в английском фильме
где главный герой
говорил со своей сестрой единственной и родной
с тоской на какую был только способен
– Мои руки незапятнанны никакой любовью –
и глаза его наполнились слезами страдания
– Как подумаю – перед этим сказала она –
где побывали твои руки
в горло не лезет завтрак
приготовленный тобой
после того как мне сказали
что ты «голубой»

.в ответ он глянул ей прямо в лицо
с горечью и со всей своей добротой
на какую был только способен
– Вот мои руки –
он расправил тяжелыми лапами
ирландского кондуктора складки на скатерти
– Вот руки мои взгляни
и они
за семьдесят лет моей жизни
незапятнанны никакой любовью
и они
никогда не знали объятий
так что ешь спокойно не бойся
приятного аппетита.
2003 г.
 
 
29 грудня 2009 @ 22:53
 Скромно презентую тут деякі спогади з свого найщасливішого літа, загорнуті у художнє вбрання. Їх було взагалі-то написано російською і щойно перекладено. Сподіваюся, людям хоч трохи сподобається. Попереджаю, що в тексті наявна нецензурщина - проте її небагато і уся вона лише в прямій мові.

прочитатиCollapse )

 
 
29 грудня 2009 @ 18:39
До натурала 

Я не хотів, я просто помилився
Бо вийшов на зустрічну полосу
На мене тисячі колес неслися,
А я всього себе тобі несу

А я іду і фари світять в очі
Немов вогні блакитних тих очей
Як страшно і безнадійно проти ночі
Шукати кращих, теплих і нових ночей

Як страшно, невблаганно й темно
Коли на серці сум і самота
Я знаю, жити треба недаремно
День кожен починати з чистого листа

Я знаю, але сил не вистачає
Чекаю й вірю вже сто тисяч літ
Надіюся, що ніч усе ж минає.
Я лЮблю, навіть якщо в серці лід

липень, 2008
 
 
16 грудня 2009 @ 23:08
10.12.2009. Comme ils disent - Как они б сказали
Перевод с французского
J'habite seul avec maman

Dans un très vieil appartement

Rue Sarasate

J'ai pour me tenir compagnie

Une tortue deux canaris

Et une chatte

Pour laisser maman reposer

Très souvent je fais le marché

Et la cuisine

Je range, je lave, j'essuie,

A l'occasion je pique aussi

A la machine

Le travail ne me fait pas peur

Je suis un peu décorateur

Un peu styliste

Mais mon vrai métier c'est la nuit

Que je l'exerce en travesti :

Je suis artiste

Jai un numéro très spécial

Qui finit en nu intégral

Après strip-tease

Et dans la salle je vois que

Les mâles n'en croient pas leurs yeux.

Je suis un homo,

Comme ils disent



Vers les trois heures du matin

On va manger entre copains

De tous les sexes

Dans un quelconque bar-tabac

Et là on s'en donne à cœur joie

Et sans complexe

On déballe des vérités

Sur des gens qu'on a dans le nez

On les lapide

Mais on le fait avec humour

Enrobé dans des calembours

Mouillés d'acide

On rencontre des attardés

Qui pour épater leurs tablées

Marchent et ondulent

Singeant ce qu'ils croient être nous

Et se couvrent, les pauvres fous

De ridicule

Ça gesticule et parle fort

Ça joue les divas, les ténors

De la bêtise

Moi les lazzi, les quolibets

Me laissent froid puisque c'est vrai.

Je suis un homo,

Comme ils disent



A l'heure où naît un jour nouveau

Je rentre retrouver mon lot

De solitude

J'ôte mes cils et mes cheveux

Comme un pauvre clown malheureux

De lassitude

Je me couche mais ne dors pas

Je pense à mes amours sans joie

Si dérisoires

A ce garçon beau comme un Dieu

Qui sans rien faire a mis le feu

A ma mémoire

Ma bouche n'osera jamais

Lui avouer mon doux secret

Mon tendre drame

Car l'objet de tous mes tourments

Passe le plus clair de son temps

Au lit des femmes

Nul n'a le droit en vérité

De me blâmer de me juger

Et je précise

Que c'est bien la nature qui

Est seule responsable si

Je suis un homo,

Comme ils disent
Charles Aznavour
Мы делим с мамочкой моей

Квартирку – нет ее древней –

На Сарасатэ,

Есть черепаха у меня,

Две канарейки и один

Кот полосатый;

Порой, чтоб маму поберечь,

Хожу на рынок, и запечь

Могу грудинку,

Уборка, стирка – не беда,

И даже шью я иногда

Сам на машинке.



Работы с детства не боюсь,

Я декоратором тружусь -

Или стилистом,

Лишь ночью - настоящий я,

В другой одежде, не таясь, 

Зовусь артистом.

Мой номер – он из ряда вон, 

Когда стою я нагишом 

В его финале,

Самцов я вижу полный зал, 

Своим не верящих глазам,

Я - гомик, как они б сказали...



И в три утра идем поесть 

Толпой друзей, забыв, что есть 

Различья пола

В один из баров, где сидим

И без стесненья говорим,

Смочивши горло.

По всем, кто нас давно достал

Пройдемся, не жалея жал, 

Сражая взглядом, 

Но речи юмора полны, 

А каламбуры, хоть смешны, 

Сочатся ядом.

Соседний стол – на снобе сноб,

Развлечь сотрапезников чтоб, 

Сидят, рисуясь,  

Изображают как бы нас, 

Но выставляют напоказ 

Свою лишь дурость;

Жеманно-нарочитый смех

Им верхом кажется потех -

Поймут едва ли,

Что на издёвки и смешки

Мне обижаться не с руки,

Я  - гомик, как они б сказали.



Иду к себе в рассветный час,

Совсем один – в который раз – 

Ох, как несладко.

Ресницы, локоны долой, 

Я словно клоун, чуть живой, 

Устал порядком, 

Ложусь, но мысли гонят сон, 

Я вспоминаю, как смешон

И нелюбим я,

А парень, что красив как бог,

Невольно в памяти зажёг

Огонь незримый.

Не в силах я признаться, нет,

И мой ему открыть секрет,

Раскрыть всю драму –

Источник всех моих проблем

Проводит каждый новый день

В постели с дамой.

Никто не вправе обвинять,

По правде говоря, меня,

И, чтоб вы знали,

Природа лишь тому виной,

Что я такой, что я - иной,

Я - гомик, как они б сказали...
Евгения Штукерт
Оцените перевод:
Проголосовать можно только один раз
Данный перевод выполнен в рамках конкурса «Музыка перевода», учрежденного Бюро переводов iTrex , октябрь-декабрь 2009
 
 
 
88.30 КБ

Мої вірші в книі „120 сторінок Содому”, це частина циклу, який я розпочав писати ще минулого Форуму видавців у Львові (власне, через і друга його назва «Не доїжджаючи Запоріжжя). Найдивніше, що писалося це все “в стіл”, бо я не знав де і коли вийде таке опублікувати, аж тут за півроку народилася ідея “120 сторінок Содому”.
Щось з цього циклу я викладав колись тут, але ось подаю його в повному обсязі:


До Нього [не доїжджаючи Запоріжжя]

ВІН-1 [тінь мого серця]

***
він все кружляв навколо
втримуючись на мотузці
«може бути» та моєї душі
ще не зміцненої мерехтінням
не розпакованих фантиків
що невміло
проте упевнено
прикидалися прірвою
загальнолюдського значення

надто багато «не»
хоча, зрештою,
і це «не відбулося»
Read moreCollapse )


ВІН-2 [вроздріб]

***
він відшукався раптово
пізнім осіннім вечором
в підвальним приміщенні
густо засадженим
моніторами, олівцями,
старими газетами
та іншим мотлохом
він дивився у профіль
прикрашаючи губи
напівзотлілою сигаретою
він приходив у захват
від перших магнолій
в далекому місті
він листував із запізненням
і не соромився через те
він говорив
що все це хиби
він вирішував так
наче виносив вирок
він зостався позаду
разом з олівцями,
газетами,
моніторами
та іншим мотлохом
Read moreCollapse )


ВІН-3 [місячний заєць мого серця]

***
він відкриває мої віконниці
[вони піддаються легко –
варто лише
доторкнутись долонею]
з моїх кімнат
визирають до нього
алое старе,
різьблені кішки з акації,
засохлі квіти
махрових гібіскусів,
ягоди барбарису
[в профілях і анфасах плісняви]
і зауваж –
все це лишень
на підвіконні
якщо ж зазирнути глибше
то помітно дробину
від погребу до горища
та, звісно,
цілу низку інших дрібниць
Read moreCollapse )
 
 
02 жовтня 2009 @ 03:43
Навздогін ось цому: http://oles-barlig.livejournal.com/160962.html свіжий вірш:
13.16 КБ
***
Ці обличчя мулатів з плакатів,
З календарів відсканованих,
З телеекранів,
Обличчя розбавленні молоком на три чверті
Наливаються сенсом містичним,
Мов наливається цукром кавун,
Що лежить на баштані.
Сенс цей містичний
Котять кудись жуки-скарабеї
Зіниць – оксамиту брунатного
Фурнітура.
Здається, якщо взяти бритву
Надрізати їхню пряжену шкіру
То сенс цей одразу ж присне
На щоки мої,
На губи мої,
Застрягне в щетині моїй,
Вії прогне дрібними злотавими краплями.
Липнути буде на шкірі
Мов сік абрикосовий,
Мов білий портвейн.

Веснянки мулатів
Надто розбавлених снігом –
Окрема історія.
Веснянки ці – наді мною знущання.
Веснянки, це сенс той містичний,
Що в них проступає крізь пори.
Очі блакитні, зелені, лазурні
В мулатів розбавлених крейдою,
Це різних сортів бірюза –
В папці «ой!»,
На диску «D»
В моїм комп’ютері –
Варто відкрити її
І жуки-скарабеї лапки свої потирають
Пузо своє
Нетерпляче лоскочуть –
Готуються мацати сенс
Розбавлених на три чверті
Сирим молоком
Північних мулатів.

Якщо увійти в їхнє тіло –
Воно стиха лусне
Святом світлого врожаю:
Скибками гарбуза,
Морквою
(Прямою і не розлогою)
Гронами грудок малинівок
 
 
01 вересня 2009 @ 12:18
ПРЕЗЕНТАЦІЯ АНТОЛОГІЇ
СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ КВІР-ЛІТЕРАТУРИ
„120 СТОРІНОК СОДОМУ”
ТА СУПУТНІ ПОДІЇ НА ФОРУМІ ВИДАВЦІВ-2009:


Прес-конференція по антології "120 сторінок Содому"
четвер (10.09)
початок о 12.00
конференц-зал Zaxid.net
площа Ринок, 15 (третій поверх)

Учасники: Андрій Мокроусов (директор видавництва „Критика”), Ірина Шувалова, Альбіна Позднякова (упорядники антології), Крістофер Вайт (письменник, Шотландія), Остап Сливинський (поет, перекладач).

_______________________________________________________________________________

Презентація антології "120 сторінок Содому"
п’ятниця (11.09)
18.00 – 19.30
театр ім. Леся Курбаса
вул. Леся Курбаса, 3

Учасники: Олесь Барліг, Крістофер Вайт (Шотландія), Сергій Жадан, Дмітрій Кузьмін (Росія), Дмитро Лазуткін, Альбіна Позднякова, Ізабела Філіпяк (Польща), Ірина Шувалова.
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________

Круглий стіл "Переклад: наслідування, тлумачення чи коментар?"
п’ятниця (11.09)
10.00 – 11.30
палац Потоцьких
вул.Коперніка, 15

Основні питання до розгляду:
1. Що ж таке переклад? Одвічний камінь спотикання.
2. "Ідеальний" перекладач в пошуках "ідеального" автора - питання сумісності.
3. Поетичний переклад - предмет окремої розмови?
4. Перекладацька справа в сучасній Україні - проблеми та перспективи.

________________________________________________________________________________

Жіноча поезія
субота (12.09)
17.00 – 18.15
культурний центр „Дзига”, зал „Плазма”
вул. Вірменська, 35 (другий поверх)

Учасники: Катерина Бабкіна (Івано-Франківськ), Катерина Калитко (Вінниця), Маріанна Кіяновська (Львів), Мар’яна Максим'як (Тернопіль), Альбіна Позднякова (Львів), Лариса Радченко (Львів), Ізабела Філіпяк (Ґдиня, Польща), Ірина Шувалова (Київ).
________________________________________________________________________________

Тандем Ізабела Філіпяк (Польща)– Алєксандра Пєтрова (Росія)
неділя (13.09)
14.00 – 15.30
театр ім. Леся Курбаса
вул. Леся Курбаса, 3

________________________________________________________________________________

Тандем Крістофер Вайт (Шотландія) – Дмітрій Кузьмін (Росія)
неділя (13.09)
15.30 – 17.00
театр „Воскресіння”, білий зал
пл. Ген. Григоренка, 5
Модерує Ірина Шувалова
 
 
23 червня 2009 @ 06:17
Президент Форуму видавців Олександра Коваль спростувала інформацію, розповсюджену напередодні укладачами першої антології лесбі/гей тематики «120 сторінок Содому», про заборону Львівською міською радою презентації книжки в межах форуму...
http://bookvoid.com.ua/events/ukraine/2009/06/23/121328.html

Пані Коваль пише, що ми не зверталися особисто до неї - звісно, навіть дурню зрозуміло, що це не сама Коваль контактує з літераторами.

До самого Форуму не маємо претензій, тож, якщо їхні представники нас неправильно поінформували і ніякої заборони насправді нема, то ми чекаємо на їхню згоду.
 
 
Восени у видавництві "Критика" має вийти друком перша в Україні антологія прози та поезії лесбі/гей/бі/транс тематики. Для друку в антології надали свої тексти 26 авторів з 14-ти різних країн світу. У виданні буде представлено роботи письменників з України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Польщі, Угорщини, Чехії, Словенії, Німеччини, Австрії, Великобританії, Іспанії, Греції, Швейцарії. Усі матеріали в антології буде вміщено в українському перекладі, здійсненому спеціально для проекту кваліфікованими перекладачами. Упорядниками книги виступають Альбіна Позднякова (tryagaine), Ірина Шувалова (lj-user="shuvalova">) та Олесь Барліг (себто я).

Презентація видання мала відбутися в межах цьогорічного Форуму видавців у Львові - однак наразі Львівська міська рада без жодних пояснень заборонила проведення заходу.

Ми гадаємо, що така позиція чиновників є кричущим виявом гомофобії, цілковито неприйнятним у сучасному суспільстві. Варто пам'ятати й про те, що на Форумі видавців уже проходили літературні презентації видань лгбт-тематики (взяти хоча б "Хтивню" Вітковського). Зауважте також, що йдеться навіть не про акцію протесту чи демонстрацію. Презентацію антології заплановано як подію насамперед літературну (на захід попередньо погодилися приїхати Дмітрій Кузьмін, Фаїна Ґрімбєрґ, Алєксєй Пурін, Ізабелла Філіпяк тощо). Тож заборону, накладену міськрадою, на нашу думку, слід розцінювати як вельми неоковирну спробу піддати царину культури державній цензурі.

Безумовно, антологія так чи інакше вийде друком - і так чи інакше буде презентована (ми вдячні організаторам тих літературних фестивалів, які вже сьогодні погодилися включити презентацію антології до переліку їхніх заходів). Однак наразі ми не збираємося миритися з тим, що представники влади вважають за можливе не тільки впливати на хід літературного процесу в країні з мотивів, які інакше, ніж дикістю, не назвеш, - а ще й робити це настільки безпардонно, із певністю у власній безкарності та всемогутності.

Будемо вдячні вам за поширення інформації та будь-яку допомогу.

чиї тексти ви зможете прочитати в антологіїCollapse )

Інформаційну підтримку проектові надають громадські організації „Інсайт” (http://www.insight-ukraine.org.ua) та „Гей-альянс” (http://ga.net.ua/)